Польський співець Волинського краю

До губернського Житомира родина Крашевських прибула влітку 1853 року. Перші враження від міста виявилися не надто приємними. В листі до брата Каетана Юзеф писав: «Житомир – велика пустка, для літераторів та художників – заслання; думка тут нічим не заклопотана, а карти у великій моді…». Та невдовзі Крашевський змінив думку про місто над Тетеревом: «Житомир - спокійне містечко, околиці чудові! Нічого у нас в краї не знаю кращого. Наш дім в центрі міста і у «кутку» та у тиші, – від вулиці відокремлений палісадником».Крашевський писав: «Це було гарне містечко, на околицях якого вже починалися ліс та луки. Чудова місцина над річками Тетерів та Кам'янкою, трохи гориста, будинки та садиби оточені городами, тому можна побачити навіть плуг, що оре біля поверхової будівлі. Місто мало більш ніж 30 тисяч мешканців. Було затишне, хоча розлоге та широко розкинуте... Вздовж дороги завжди вільно паслися корови, коні та свійська птиця».До Житомира Ю. Крашевського запросили на посаду куратора місцевої гімназії. Перша гімназія в Житомирі містилася на вулиці Мало-Бердичівській, у найманому дерев’яному будинку, що належав Венцеславу Ганському.
У кабінеті гімназії вздовж стін містилися бібліотечні шафи. На стелажах – численні рукописи, теки, в яких було систематизовано матеріалами з історії мистецтва, над шафами – олійні пейзажі, виконані Крашевським. Посередині кімнати стояв покритий гобеленом довгий стіл, за яким працював письменник. Тут лежали його рукописи, довідкова література та енциклопедичні видання. Літературною роботою Крашевський, як правило, займався вдосвіта. До обіду він їздив у справах або приймав відвідувачів. Після обіду письменник знову декілька годин присвячував літературній роботі або цікавився театральними справами, часто брав безпосередню участь у репетиціях місцевої трупи. Двері будинку Крашевських завжди були відчинені для гостей. Рідко коли вечірні години обходилися без вернісажу. Сам господар чудово грав на органі. Гості читали вірші. Часто ставилися п’єси. Винятком була лише субота. Цей день Крашевський повністю присвячував сім’ї.