Розвалини Василевської церкви

простояли в аварійному стані до 1842 року, коли велися розкопки для пошуку "краєугольного" каменю, стеля впала i залишилася лише схiдна алтарна стіна i північні стіни з аркою перед входом до алтаря. За залишками фундаментів було визначено розміри церкви: 24 аршини на 14 аршин (аршин = 71 см 12 мм) = 19 м 92 см i 11 м 62 см. В штукатурці було помітно сумiш волосся i шерсті. На штукатурці арки явно збереглися фрески, якi зображували ліки святих. Ліки Богоматері, Св. Миколая так добре збереглися, що безпомилково можна розрізнити колір фарб i навіть позолоту. Стіни складенi iз тонкої жовтої цегли , з проміжними рядками місцевого ясно-червоного каменю. Цемент покладено дуже товстим шаром. Металевих зв`язок ніде не знайдено. Карнизи в середині церкви всi iз дуба облитого вапном; вiкна грецькі вузькі, замість скла натягнутi міхури. Головний вхід iз заходу, а по боках двi башти, в яких зроблені двері з середини церки. Крiм головного ходу було ще два - з пiвденної i пiвнiчної стор